Перейти до основного вмісту

Збори кооперативу "Європа"

Місце події - збори жителів ділянки (Німеччина, Франція, Юнайтед Кіндом). На центр ділянки виходить голова (Меркель, Макрон, Мей).

- Окей ґайс, значить всі ви знаєте, що є у нас під боком, тут недалечко, придуркуватий сусід, що носить замазані сімєйки і лазить у діравій майці з намальованим серпомолотом з берданкою через плече. Цей ідіот вже купу років заважає нам жити. Ми вже й на збори народного суда його викликали, але він, як член цього суда, клав вето і берданку на наші приписи. Ми вже й служби всілякі визивали, навіть заборонили йому записуватись на зошит у магазині -  але це не працює. Ми б могли ізолюватись від нього, лишити його на самоті, але на його ділянці є розподільчий газовий пункт. Тому, ми вимушені з ним якось співпрацювати - каже виступаючий (Меркель, Макрон, Мей).

- Нашо ви нам толкаєте цю пургу?! Ми вас вибрали щоб ви, курва, справлялись з цими проблємами, це ваша робота! Шо хочте те і робіть, главне шоб тепло було і не дуже дорого нам це обходилось. А взагалі, то зараз ці розказні не на часі, краще скажіть, що будемо робити з нашою ділянкою?! - говорить активіст (у хіджабі з прапором ХДС, в жовтому жилеті, у футболці з написом "Брексіт").

- Ми зібрались тут, бо стоїмо перед початком великої кризи! Наш сусід ідіот, пересунув паркан на захід, обклався мішками і пуляє з берданки на лєво і на право з криками про рай, мученічество і про москвабад - третійРім! Ми вважаємо це загрозою миру і цілісності нашої межі... - говорить обраний представник (Меркель, Макрон, Мей).

- Та до дупи нам ваші прогнози! Той ідіот нам зовсім не сусід! Не треба, отето, робить підміну понять. То сварка між "раша" і "нот раша"! Це їхні проблєми, вони вже сотні років йорзають тією межею туди і сюди, сваряться, а потім миряться! Нам яке діло? Якшо ви замість того щоб вирішувати наші проблєми лізтимете в діла інших - я тут себе спалю! - з піною біля рота кричить активіст, обливаючи пальним одяг (хіджаб, жилет, футболку).

- Ні! Ви обрали нас для того, щоб ми представляли ваші інтереси в цьому мікрорайоні! Тому просимо довіритись нашому рішенню! Цей конфлікт не "раша і нот раша" - це війна між окремими господарствами. Ми вже раз проігнорували це. Тоді хрєн з берданкою відгриз клапоть Грузії, зараз він вчепився в Україну. Якщо ми будемо зволікати, то наступними будуть Балкани, а там вже й наша ділянка не за горами! - із надривом відповідає людина в костюмі (Меркель, Макрон, Мей).

- Окей! Предположим оце все, шо ви кажете, це правда! Чому ж власники ділянок "нот раша" мовчать? Чому не боряться?! - нюхаючи пари бензину (з хеджабу, жилету, футболки) кричить, трохи заспокоївшись активіст.

- Вже пів декади українці ведуть не рівну боротьбу з бурмилом! Спочатку вони боролись з патиками в руках, але з нашою допомогою вони теж придбали берданку і кріпко стали на захисті своєї межі. Кращі жителі відали свої життя, щоб не пустити цього козломордого далі! Вся ділянка віддає свої сили аби втримати ідіота в стойлі!.. - кричить представник (Меркель, Макрон, Мей)

- Бляха! Та де там! Ми бачили їх підготовку до зборів жителів ділянки. Вони заклопотані нині геть не козломордим бурмилом. Вони сваряться за те, хто буде головою їх громади. Дійшло до того, що вони готові битись між собою! Нам здається ви нас розводите! Чому ми мусимо розгрібати їх проблеми з козломордим, якщо це навіть їх не дуже цікавить? - активіст з червоними очима кричить тріпаючи в руках ганчірку (хіджаб, жилет, футболку).

- Там не все так просто! Українці гордий народ! Вони ненавидять своїх голів ділянки. Традиція у них така: "Вибрати і ненавидіти". А зараз вони, втомлені боротьбою з козломордим, вже геть їдуть з глузду! Ще не вибрали нікого але про всяк випадок ненавидять свіх і своїх співмешканців у тому ж числі. Це типу посттравматичний синдром - намагається заспокоїти активістів голова ділянки (Меркель, Макрон, Мей).

- Пост-х*єтичний синдром! Не треба нам ля-ля. До чого тут голова ділянки. Наші друзі, геї-інтернаціоналісти ті, що дивляться наше комунальне педобачення, кажуть, що так званні Українці поміж своїх геїв-інтернаціоналістів, вибрали учасником педобачення рашолюбців і любителів поспівати перед жителями козломордії! Де ж та боротьба!? Таки ж це ділянка ніяка не окрема, а просто "нот раша", чи як? До дупи їх, хай розбираються самі. Не дамо й копієчки з наших податків на допомогу отим нотрашівцям. Краще потратимо ці бабки на жовту фарбу для газорозподільчого пункту. Бо в козломордого якшо згніє труба, то нам всім непереливки будуть - вкутавшись у ганчірку (хеджаб, жилет, футболку) палить опудало голови ділянки (Меркель, Макрона, Мей) активіст.

- Знаєте шо?! Ми втомились! Будуть наступні вибори голови нашої ділянки, виберете собі інших представників! - з розпачем говорить голова ділянки (Меркель, Макрон, Мей).

Збори закінчились, активісти ще трохи бушують, наступні збори через тиждень. 

- Альо! Альо, бл*дь! Це говорить голова ділянки (Меркель, Макрон, Мей)! Ви там, шо зовсім ох*їли? Дурману нажерлись, чи води з хлоркою мало випили? Шо ви робите? Слєдующий раз, товаріщ голова ділянки Україна, підеш сам розказувати моїм жителям, як тобі тяжело воювать з козломордим. І зроби шось з тими геями-інтернаціоналістами! Нахера тобі те педобачення? - не стримуючи емоції по телефону кричить до автовідповідача голова ділянки (Меркель, Макрон, Мей).

     

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Поминальні дні - в якості культурної екскурсії. ч.1

Вам доводилось колись бувати на великому весіллі, там де женщіни одягненні по останньому слову моди (мєха, перли, каблуки й болото), де мужчини, мов гусари, всі як на підбір, в костюмах (хто у випускних, а хто у весільних), якщо мужчини стоять купками,табачать чи просто гомонять, то не озброєним оком можна одразу побачити тенденції модних базарних бутіків того чи іншого року. Якщо гурт збирається з однолітків, то можна взагалі всю колекцію сезону "Випускний-Весілля" побачити. Якщо не доводилось побачити своїми очима се дійство, то не гайте часу і мерщій плануйте на вихідні (в якості культурної екскурсії) відвідати безкоштовне (на відміну від весілля) шоу, що носить назву "Поминальні дні".



Мені пощастило, що з дитинства мене намагались привчати до всілякого роду "життєвого" етикету. Не того, де розповідають, що в лівій руці тре тримати вилку а в правій стакан, а такого знаєте, злободенного напівритуального.
Мені бабуся забороняла їздити на вєліку по кладов…

Володарі часу

Замав нову звичку. Ще взимку в героїчному місті на Че (м.Черкаси) люд (у основі своїй з фейсбуку) протестуючи проти свавілля перевізників кріпко і гонорово сказав: "Всьо, галяк! Ми вашими коритами не користуємось! Катаєм на траліках або на крайняк ходим пішки".
Мені ця ідея припала до душі і вирішив я долучитись до цього безпрецендентного прояву громадської ініціативи та й почав шльопати на роботу пішки. Добре, що до роботи мені не далеко, всього 3,5 кілометри, та і в межах мегаполісу (м. Черкаси) поняття "далеко" доволі суб'єктивне, адже маючи хоча б крапелиночку сили волі місто можна пройти з кінця у кінець за годину (ну дві якщо ви вже геть інфузорія).
Так от, я взагалі не про це. Поки була зима ходити пішкарусом було круто, але не дуже цікаво. На третій чи четвертий день зустрічаєш по дорозі уже знайомі обличчя. Знаєте як воно у маршрутках буває, протупиш раз у тисячоліття, заходиш у автобус глядь по сторонах, а там не знайомі люди і тут розумієш шо промах…