Перейти до основного вмісту

Публікації

Господарники чужих кишень

Раз на 5 років з'являються Вони - "господарники". Із шпальт нашвидкуруч надрукованих газет, з усіх можливих рекламних площин щирий погляд "господарника" дивиться на нас.  Мало хто пам'ятає кольори, що були на фоні давно знайомих облич 5 років тому. Та й воно не треба, бо для "господарника" єдина мета, то розвиток "господарства" та благополуччя його електорату. Хоча не можна говорити про відсутність ідеології серед "господарників", вона таки є і коротко можна її описати як ідею "господарювання у кишенях виборців". А партія це інструмент - своєрідний механізм, що потрібен "господарнику" для вчинення своїх "господарницьких" дій. Механізми старіють тому, як є "господарницька" потреба у новому авто, чи новому житлі, так само є потреба у новому механізмі отримання влади. Так вважають господарники і так змушують через газети та рекламу думати нас. А чи справді це так? Певно, що ні. За 30 років Не
Останні дописи

Збори кооперативу "Європа"

Місце події - збори жителів ділянки (Німеччина, Франція, Юнайтед Кіндом). На центр ділянки виходить голова (Меркель, Макрон, Мей). - Окей ґайс, значить всі ви знаєте, що є у нас під боком, тут недалечко, придуркуватий сусід, що носить замазані сімєйки і лазить у діравій майці з намальованим серпомолотом з берданкою через плече. Цей ідіот вже купу років заважає нам жити. Ми вже й на збори народного суда його викликали, але він, як член цього суда, клав вето і берданку на наші приписи. Ми вже й служби всілякі визивали, навіть заборонили йому записуватись на зошит у магазині -  але це не працює. Ми б могли ізолюватись від нього, лишити його на самоті, але на його ділянці є розподільчий газовий пункт. Тому, ми вимушені з ним якось співпрацювати - каже виступаючий (Меркель, Макрон, Мей). - Нашо ви нам толкаєте цю пургу?! Ми вас вибрали щоб ви, курва, справлялись з цими проблємами, це ваша робота! Шо хочте те і робіть, главне шоб тепло було і не дуже дорого нам це обходилось. А вза

"Громадськість - влада - АТОшніки - земля" - що тут не так

Процес виділення землі ветеранам війни став лакмусовим папірцем внутрішніх стосунків у державі. Як я уже зазначив у попередньому тексті , держава вирішила виокремити частину свого населення, дякуючи їй за жертву і безстрашність, надаючи першочергове право на отримання соціальних вигод. Так у 12-й статті Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту є пункт 14 у якому зазначено що, учасникам бойових дій надаються пільги на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Варто зазначити, що пункт цей з’явився задовго до війни на сході. До 2014 року, цей пункт, мало кого хвилював. Адже бо будь хто у разі потреби міг звернутись до держави з проханням виділити землю, але за цю справу ніхто не брався.Передбачаючи саботаж з боку відповідальних осіб і чітко розуміючи недостатність знань власних прав і обмеже

У трикутнику “громадськість - влада - АТОшніки” стався збій

Вже п’ять років точиться війна на сході нашої держави. Починаючи з 14-го року сотні тисяч Українців не побоялись стати на захист країни і взяли до рук зброю. Вони свідомо кидали свої затишні домівки і без роздумів йшли у невідоме. Йшли не вагаючись і не думаючи про наслідки для себе і своєї родини, бо країну треба захистити.  Саме ця рішучість дала можливість зупинити наступ Росії у глиб нашої держави, саме ця рішучість окремих людей, вберегла від масової (примусової) мобілізації сотні тисяч, а то й мільйони громадян. За цю рішучість Держава вирішила виокремити частину свого населення, дякуючи за їх жертву і безстрашність, надавши першочергове право на отримання соціальних вигод. Логіка проста: “У складний час ви підставили плече державі - держава не забула і готова, у будь який час, підставити своє плече вам”. Все це чудово і схоже на логічну розповідь, навіть більше це схоже на казку. Але жодна казка не обійдеться без негативних героїв, бо без негативного героя не можна чітко

Мораль Джедаїв

Уже протягом кількох тижнів, слухаю пісні популярного нині джедая Леонарда Коена. Дядько цей має приємний хриплий голос і пісні, у його виконанні, важко назвати піснями, у буквальному сенсі. Це більше схоже на прискорене читання поезії із затягнутими останніми складами у словах. Але, в купі з приглушеною музикою, виходить дуже навіть круто. Пісні цей Джедай присвячує, в основному, філософії і релігійні тематиці. Слова він читає не спішно і текст зрозумілий та простий. До речі складений текс так, що гуглити довелось тільки кілька пісень. Ну я взагалі не про нього хотів написати, а про мудрість Джедаїв. Разом із прослуховуванням треків пана Лонарда я останні кілька тижнів, ліниво, смакуючи кожну сторінку, читав чудову книгу Роберта Гріна "48 законів влади".  Книга мене вразила не своїми вказівками, а чудовою добіркою повчальних історій (мілким шрифтом) і прекрасним хрестоматійним викладом історичних подій різних епох. Сьогодні, дочитуючи останні три закони зустрів добре мені