Раз на 5 років з'являються Вони - "господарники". Із шпальт нашвидкуруч надрукованих газет, з усіх можливих рекламних площин щирий погляд "господарника" дивиться на нас.
Мало хто пам'ятає кольори, що були на фоні давно знайомих облич 5 років тому. Та й воно не треба, бо для "господарника" єдина мета, то розвиток "господарства" та благополуччя його електорату. Хоча не можна говорити про відсутність ідеології серед "господарників", вона таки є і коротко можна її описати як ідею "господарювання у кишенях виборців". А партія це інструмент - своєрідний механізм, що потрібен "господарнику" для вчинення своїх "господарницьких" дій. Механізми старіють тому, як є "господарницька" потреба у новому авто, чи новому житлі, так само є потреба у новому механізмі отримання влади. Так вважають господарники і так змушують через газети та рекламу думати нас. А чи справді це так? Певно, що ні.
За 30 років Незалежності нам, на жаль, довелось бачити багато різних політиків "господарників". Червоні директори, які приватизували (купили за безцінь) державну власність, різного роду "технократи" та "антикризові" коаліції, які нещадно вкидали нас в горнило так званої "стабільності", яка насправді була застоєм, що тримався на репресіях і махінаціях. Це на Всеукраїнському рівні, а на місцевому справи не кращі.
Місцеві "еліти", одягаючи на себе образ "господарника", лобіюють інтереси свого оточення направляючи кошти з кишень виборців (податки) на рахунки свого найближчого оточення. І добре, якщо в оточенні цьому є плиточний, чи асфальтовий завод, бо тоді якийсь відсоток таки втрапить на дороги чи тротуари і пересічний виборець у ейфорії буде захоплено кричати: " Ну хоть шось то робиться!", "Хай краде, головне шоб шось робилось!".
Складніше, коли заводу під рукою нема і доводиться придумувати статті для освоєння бюджету. Так на світ з'являються: "золоті" яйця у харчуванні дошкільнят, інсталяції, коштовні святкування важливих подій і врешті, нові посади в структурах рад та всіляке інше, в кого на що вистачить фантазії. Та виборець не сумує, виборець знає, що все це - все це для нього. Бо треба ж щоб "хоть шось робилось".
Купа кпинів летить в бік "господарників", але не треба забувати, що проблема не тільки в них, левова частка відповідальності лежить на плечах виборця.
Поєднання газети, реклами і простого "людського" не бажання ставитись до свого вибору зважено і відповідально, в результаті нам дає те, що ми маємо. Безвідповідальну "хаотичну" владу безідейних "господарників" і на противагу абсолютно незадоволений життям, агресивний до обраної влади виборець.
Врешті-решт, народ отримує ту владу, яку заслуговує. Тому тицяння пальцем і сільраду чи міськраду з криками "ганьба" право далеко не кожного.
Я вважаю, що вихід з цієї проклятої круговерті є тільки один - ідея!
Нам потрібні ідейні політики, як на місцевому так і на всеукраїнському рівнях. Саме політики мають стати гідною противагою, а в утопічному майбутньому повною заміною "господарників".
Нас довгий час переконують, що місцевий рівень влади це щось примітивне, якщо хочте "провінційне". А мер, голова сільської ради чи депутат - це просто завгосп, який денно і ночно має перейматись дорогами та трубопроводами громади. Насправді НІ! Мер, Голова громади чи депутат - це лідер, а лідер має бути ідейний. За кожним лідером має стояти команда однодумців, а не група бізнес-партнерів та лобістів.
Нам конче необхідні політики на місцях, нам необхідні партії з виваженою і перевіреною часом ідеологією, нам потрібен РУХ!
Коментарі
Дописати коментар